Глибокий аналіз ландшафту тендерів на супутники в Україні: ринкові фактори, тенденції та стратегічні можливості

• Огляд ринку
• Тенденції технологій
• Конкурентне середовище
• Прогнози зростання
• Регіональний аналіз
• Перспективи
• Виклики та можливості
• Джерела та посилання

«Нижче наведено впорядкований огляд основних українських тендерів (2016–2025), пов’язаних із супутниковими комунікаціями та устаткуванням, від найбільшого до найменшого бюджету (значення переведені у USD за поточними ставками).» (джерело)

Огляд ринку

Ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, зазнав значної еволюції з 2016 по 2025 роки, під впливом геополітичних подій, технологічних досягнень та зростаючого попиту на безпечні комунікації та моніторинг Землі. Цей сектор охоплює державні закупівлі супутникового обладнання, послуг запуску, наземних станцій та пов’язаної інфраструктури, а також ініціативи приватного сектору, що підтримують сільське господарство, оборону та управління наслідками надзвичайних ситуацій.

Розмір ринку та зростання

• Між 2016 і 2021 роками тендери, пов’язані із супутниками в Україні, були відносно скромними, з річними значеннями, оціненими в 10–15 мільйонів доларів США, основна увага була зосереджена на модернізації наземної інфраструктури та обмеженій закупівлі супутникових даних (Економічна Правда).
• Вторгнення Росії в 2022 році стало вирішальним моментом, з екстреними тендерами на супутниковий інтернет (зокрема, термінали Starlink), безпечні комунікації та моніторинг Землі в реальному часі. Лише у 2022 році закупівлі, пов’язані з супутниками, перевищили 50 мільйонів доларів США, що в п’ять разів більше, ніж попередні роки (Reuters).
• З 2023 року ринок диверсифікувався, з тендерами на розробку національних супутників (наприклад, Sich-2-30), міжнародні партнерства та розширене використання комерційної супутникової фотографії для оборони та відновлення. Прогнози на 2025 рік вказують на те, що щорічні обсяги тендерів можуть досягти 80–100 мільйонів доларів США, підсилені постійними потребами в безпеці та відновленням після війни (Space.com).

Ключові учасники та тенденції

• Державні агенції: Державна космічна агенція України (ДКАУ) та Міністерство цифрової трансформації є основними видавцями тендерів, пов’язаних із супутниками, з фокусом на національній безпеці та цивільних застосуваннях.
• Міжнародна співпраця: Партнерство з Європейською космічною агенцією (ESA), NASA та приватними компаніями (наприклад, SpaceX, Maxar) стало більш помітним, з спільними тендерами та угодами про передачу технологій (ESA).
• Комерціалізація: Зростає тенденція до держав-public partnerships, з участю українських технологічних компаній та стартапів у тендерах на аналіз супутникових даних, IoT-зв’язок та точне сільське господарство.

Отже, ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, швидко розширився та диверсифікувався з 2016 року, з різким прискоренням після 2022 року. Очікується, що сектор залишиться динамічним до 2025 року, підкріплений імперативами безпеки, зусиллями відновлення та міжнародною співпрацею.

Тенденції технологій

Сектор супутникових технологій в Україні зазнав значної еволюції з 2016 по 2025 рік, рухомий як внутрішніми потребами, так і геополітичними факторами. Цей період характеризується помітним збільшенням тендерів, пов’язаних із супутниками, що відображає зростаючий акцент країни на космічних рішеннях для оборони, комунікацій та моніторингу інфраструктури.

Зростання тендерів на супутники (2016–2025)

• 2016–2019: Перші роки характеризувалися помірною активністю, тендери в основному зосереджувалися на модернізації наземних станцій та придбанні супутникових зображень для сільськогосподарського та екологічного моніторингу. Згідно з Prozorro, публічною закупівельною платформою України, в цей період в середньому було 10–15 тендерів на рік.
• 2020–2022: Ескалація безпекових загроз, особливо після вторгнення Росії в 2022 році, призвела до збільшення попиту на супутникові комунікації та розвідку. Кількість тендерів більше ніж подвоїлася, зосереджуючись на безпечних супутникових телефонах, зображеннях у реальному часі та аналізі даних. Особливою подією стала співпраця України з SpaceX для терміналів Starlink, що забезпечило стійкі комунікації для військових та цивільних секторів.
• 2023–2025 (Прогноз): Тренд продовжується, з понад 50 тендерами, пов’язаними з супутниками, які прогнозуються щорічно. Увага розширюється на супутниковий інтернет для сільських територій, реагування на надзвичайні ситуації та інтеграцію з європейськими космічними ініціативами. Європейське космічне агентство (EUSPA) вітало Україну як спостерігача, відкриваючи нові можливості для спільних тендерів та передачі технологій.

Ключові драйвери та тенденції

• Оборона та безпека: Війна прискорила інвестиції в супутникову розвідку, безпечні комунікації та технології захисту.
• Державні-публічні партнерства: Українські агенції все більше співпрацюють з міжнародними компаніями, використовуючи експертизу та технології з США, ЄС та Ізраїлю.
• Цифрова трансформація: Супутникові дані є невід’ємною частиною стратегії цифровізації України, підтримуючи е-урядування, смарт-сільське господарство та моніторинг інфраструктури.

Перспективи

Активність тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, продовжить залишатися потужною до 2025 року, підкріпленою імперативами безпеки та прагненням до цифрової модернізації. Зростання сектору, ймовірно, приверне подальші міжнародні інвестиції та сприятиме інноваціям, позиціонуючи Україну як динамічного гравця на регіональному ринку космічних технологій.

Конкурентне середовище

Конкурентне середовище для тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні з 2016 по 2025 роки, значно трансформувалося під впливом геополітичних факторів, технологічних досягнень та зростаючої уваги держави до космічних та оборонних можливостей. Український уряд, через агенції, такі як Державна космічна агенція України (ДКАУ), пріоритетно ставиться до супутникових технологій як для цивільних, так і для військових застосувань, що призводить до стабільного зростання активності тендерів.

Ключові учасники та ринкові динаміки

• Вітчизняні підприємства: Українські компанії, такі як Проектний офіс Південного та Южмаш, історично домінують на ринку, використовуючи свою спадкову експертизу в супутникових та ракетних технологіях. Ці компанії отримали численні державні контракти на розробку супутників, послуги запуску та наземну інфраструктуру.
• Міжнародна співпраця: З 2016 року Україна значно відкрила тендери для міжнародних партнерів, зокрема з ЄС та Північної Америки. Помітні співпраці включають проекти з Thales Alenia Space та Maxar Technologies, що зосереджені на моніторингу Землі та безпечних комунікаціях.
• Оборонний сектор: Продовження конфлікту з Росією прискорило попит на супутникову розвідку, спостереження та розвідувальні можливості (ISR). Це призвело до збільшення тендерів на двосторонні та військові супутникові системи, з більшою участю оборонних підрядників та інтеграторів технологій (Defense News).

Тендери за обсягом та ціновими тенденціями

• Згідно з Prozorro, публічною закупівельною платформою України, кількість тендерів, пов’язаних із супутниками, збільшилася більш ніж на 40% між 2016 та 2023 роками, з помітним зростанням після 2022 року через підвищені потреби в безпеці.
• Загальна вартість контрактів, що стосуються супутників, виданих з 2016 по 2023 рік, складає понад 250 мільйонів доларів США, з прогнозами на подальше зростання до 2025 року, оскільки Україна інвестує в нові супутникові системи та наземні станції (Space.com).

Перспективи

Виглядає, що конкурентне середовище залишиться динамічним, з підвищеною участю як вітчизняних, так і міжнародних гравців. Увага, ймовірно, зосередиться на вдосконаленому моніторингу Землі, безпечних комунікаціях та швидкознімних можливостях, рухомих як цивільним модернізаціям, так і оборонними потребами.

Прогнози зростання

Ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, зазнав істотних змін з 2016 по 2025 рік, під впливом технологічних досягнень, геополітичних факторів та зростаючого попиту на безпечні комунікації та можливості моніторингу Землі. Сектор охоплює закупівлі супутникового обладнання, наземних станцій, послуг запуску та пов’язаної інфраструктури, з участю як державних, так і приватних установ у процесі тендерних закупівель.

Розмір ринку та тенденції зростання

• Згідно з Statista, дохід космічної індустрії України досяг приблизно 120 мільйонів доларів США у 2022 році, причому проекти, пов’язані з супутниками, займають зростаючу частку.
• Кількість тендерів, пов’язаних із супутниками, опублікованих на офіційній закупівельній платформі України, Prozorro, збільшилася більш ніж на 40% між 2016 та 2023 роками, що відображає зростаючий інтерес до супутникових комунікацій та дистанційного зондування.
• Зростання особливо помітне з 2022 року, оскільки поточний конфлікт підкреслив стратегічну важливість супутникових технологій для оборони, логістики та реагування на надзвичайні ситуації (Reuters).

Ключові драйвери

• Національна безпека: Війна прискорила інвестиції держави в супутникові зображення та безпечні комунікації, з тендерами на внутрішні та міжнародні супутникові послуги.
• Міжнародні партнерства: Україна збільшила співпрацю з західними постачальниками супутників, що призвело до спільних тендерів та передачі технологій (Space.com).
• Цифрова трансформація: Цифровизація держави спонукала попит на супутниковий інтернет та е-урядові послуги.

Прогноз (2023–2025)

• Аналітики прогнозують, що значення тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, зросте на 12–15% до 2025 року, потенційно перевищуючи 200 мільйонів доларів США у річній вартості контрактів до 2025 року (Euroconsult).
• Нові сфери включають маломасштабні супутникові системи, аналітику моніторингу Землі та супутниковий широкий зв’язок для сільських районів.
• Продовження міжнародної підтримки та передачі технологій, як очікується, додатково підвищить складність ринку та обсяги тендерів.

Отже, ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, має стійку динаміку зростання, підкріплену безпековими імперативами, цифровою трансформацією та міжнародною співпрацею. Період до 2025 року, ймовірно, призведе до подальшого розширення та диверсифікації тендерних можливостей.

Регіональний аналіз

Тендери, пов’язані із супутниками в Україні, зазнали значних змін з 2016 по 2025 рік, відображаючи як геополітичні тиски, так і технологічні амбіції. Зосередження країни на закупівлі супутників, послугах запуску та наземній інфраструктурі загострилося, особливо після ескалації конфлікту в 2022 році. Цей розділ надає огляд та аналіз ключових тенденцій, основних контрактів та еволюції ландшафту супутникових тендерів в Україні.

• Ландшафт до 2022 року (2016–2021):
  • Активність тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, була помірною, з акцентом на модернізацію наземних станцій та обмежену закупівлю супутників моніторингу Землі (ОЗ). Проект Sich-2-1 був провідною ініціативою, хоча зіштовхнувся із затримками та викликами у фінансуванні.
  • Більшість тендерів видавала Державна космічна агенція України (ДКАУ), з бюджетами, обмеженими загальною економічною ситуацією. Міжнародна співпраця, зокрема з ЄС та Канадою, підтримувала деякі передачі технологій та спільні проекти.
• Прискорення після 2022 року:
  • Російське вторгнення в 2022 році різко збільшило попит на супутникову розвідку, комунікації та навігацію. Уряд України надав пріоритет тендерам на швидке розгортання супутників ОЗ та комунікацій, а також безпечну наземну інфраструктуру.
  • Згідно з Reuters, Україна підписала кілька контрактів у 2023 році на супутникові зображення та послуги з даних, включаючи угоди з західними комерційними постачальниками, такими як Maxar та ICEYE.
  • У 2023 році уряд виділив понад 50 мільйонів доларів на закупівлю супутників та супутніх послуг, що є значним збільшенням у порівнянні з попередніми роками (Економічна Правда).
• Перспективи на 2024–2025 роки:
  • Очікується, що Україна далі розширить свою активність тендерів на супутники, з акцентом на подвійне використання (цивільні та військові) можливостей. Запуск супутника Sich-2-30 у 2022 році встановив прецедент для майбутньої національної розробки та закупівлі супутників.
  • Міжнародні партнерства залишаються критично важливими, з поточними тендерами на послуги запуску, супутникові дані та передачі технологій. Уряд також розглядає державні-публічні партнерства для прискорення модернізації супутникової інфраструктури (Укрінформ).

Отже, тендери, пов’язані із супутниками в Україні, зросли в обсязі та стратегічній важливості з 2016 року, з помітним прискоренням після 2022 року. Очікується, що ця тенденція продовжиться до 2025 року, підсилена потребами в безпеці, міжнародною співпрацею та прагненням до технологічної самостійності.

Перспективи

Перспективи для супутникових тендерів в Україні з 2024 по 2025 рік формуються в результаті комбінації геополітичних, технологічних та економічних факторів. З 2016 року Україна поступово збільшувала свої інвестиції в супутникові технології, зумовлені потребою в посиленні національної безпеки, покращенні телекомунікацій і кращих можливостях управління надзвичайними ситуаціями. Триваючий конфлікт з Росією ще більше підвищив попит на сучасні супутникові системи, особливо для спостереження, комунікації та навігації.

Згідно з даними Міністерства цифрової трансформації України, у 2023 році було виділено понад 100 мільйонів доларів на проекти, пов’язані із супутниками та космосом, що, як очікується, зросте в 2024–2025 роках. Запуск супутника спостереження Землі Sich-2-30 у 2022 році став значним досягненням, а планується ще кілька запусків та розвиток можливостей вітчизняного виробництва супутників (Space.com).

• Оборона та безпека: Більшість тендерів, ймовірно, будуть зосереджені на технологіях подвійного призначення, включаючи зображення високої роздільної здатності, безпечні комунікації та передачу даних у реальному часі. Збройні сили України та Міністерство оборони, як ймовірно, залишаться основними замовниками, шукаючи партнерства як з вітчизняними, так і з міжнародними постачальниками (Defense News).
• Цивільні застосування: Зростає інтерес до супутникових рішень для сільського господарства, моніторингу довкілля та управління інфраструктурою. Уряд заохочує державні-публічні партнерства для сприяння іноваціям та залучення іноземних інвестицій (Kyiv Post).
• Міжнародна співпраця: Україна активно шукає співпрацю з Європейською космічною агенцією (ESA), NASA та лідерами приватного сектора, такими як SpaceX. Ці партнерства, як очікується, сприятимуть передачі технологій та доступу до сучасних супутникових платформ (ESA).

Оглядаючи перспективи, ландшафт супутникових тендерів в Україні готується до стійкого зростання, з прогнозованим щорічним зростанням обсягу тендерів на 10–15% до 2025 року. Розширення сектору буде тісно пов’язане з потребами безпеки країни, міжнародною підтримкою та успішною інтеграцією нових технологій. Оскільки Україна продовжує модернізувати свою космічну інфраструктуру, тендери, пов’язані із супутниками, залишаться стратегічним пріоритетом для урядових та промислових стейкхолдерів.

Виклики та можливості

Ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, зазнав значних коливань між 2016 і 2025 роками, формуючись під впливом геополітичних напруженостей, технологічних досягнень та еволюції національних пріоритетів. Цей період приніс як значні виклики, так і нові можливості для учасників сектору.

• Виклики
  • Геополітична нестабільність: Триваючий конфлікт з Росією з 2014 року порушив інфраструктуру та перенаправив ресурси уряду, впливаючи на послідовність і масштаб тендерів, пов’язаних із супутниками. Повномасштабне вторгнення в 2022 році ще більше напружило державні фінанси та змістило фокус на негайні оборонні потреби (Reuters).
  • Бюджетні обмеження: Оборонний та космічний бюджети України зазнають тиску, з обмеженим фінансуванням для Державної космічної агенції України (ДКАУ) у порівнянні з рівнями до 2014 року. У 2023 році бюджет ДКАУ становив приблизно 20 мільйонів доларів, що є часткою від того, що потрібно для масштабних супутникових проектів (SpaceWatch.Global).
  • Прозорість закупівель: Хоча Україна здійснила прогрес у цифровізації закупівель через систему ProZorro, питання прозорості та корупції залишаються, час від часу стримуючи міжнародних учасників (Transparency International).
• Можливості
  • Міжнародні партнерства: Узгодження України з ЄС та НАТО відкрило двері для спільних супутникових проектів та передачі технологій. Зокрема, угода 2022 року з Європейською космічною агенцією (ESA) має на меті сприяти співпраці в сфері моніторингу Землі та супутникових комунікацій (ESA).
  • Комерційні супутникові послуги: Війна прискорила попит на комерційні супутникові зображення та комунікації, з компаніями, такими як Maxar та Starlink, які надають критично важливі послуги уряду та військовим (BBC).
  • Цифрові реформи закупівель: Розширення ProZorro та пов’язаних електронних платформ закупівель підвищило доступність для вітчизняних та закордонних постачальників, спростивши процес тендерування та зменшивши бар’єри входу (ProZorro).

Отже, хоча тендери, пов’язані із супутниками в Україні, стикаються з постійними викликами, викликаними конфліктом та обмеженим фінансуванням, сектор підтримується міжнародною співпрацею, цифровими реформами та зростаючим попитом на супутникові послуги. Ці динаміки, ймовірно, формуватимуть траєкторію ринку до 2025 року і далі.

Джерела та посилання

• Тендери, пов’язані із супутниками в Україні – Огляд та аналіз (2016–2025)
• Space.com
• ESA
• Агенція Європейського Союзу з Космічної Програми (EUSPA)
• Проектний офіс Південного
• Thales Alenia Space
• Maxar Technologies
• Defense News
• Statista
• Euroconsult
• Укрінформ
• BBC